Словник української мови Грінченка

цямринка

Цямрина, -ни

ж. Одно бревно изъ сруба у колодца. Ще цямрин зо три покласти, то й доцямруємо криниці. Та й викопав при долині глибоку криницю.... і виложив цямриною. Шевч. 596. Также вообще верхняя часть сруба колодезнаго, находящаяся надъ землею. МУЕ. І. 91. (Черниг.). ЗОЮР. II. 50. Перегнулась вона керез цямрину, хотіла води напитись. Чуб. II. 72. ум. цямринка. Треба.... цямринку в колодізь їй упустити. Г. Барв. 14.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. цямринка — цямри́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. цямринка — ЦЯ́МРИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ця́мрина. Живе коло мене убога вдова .. Треба їй послати мірочок зо два житця на новосілля та цямринку в колодязь їй упустити (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах
  3. цямринка — -и, ж. Зменш.-пестл. до цямрина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цямринка — ЦЯ́МРИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ця́мрина. Живе коло мене убога вдова.. Треба їй послати мірочок зо два житця на новосілля та цямринку в колодязь їй упустити (Барв., Опов.., 1902, 14).  Словник української мови в 11 томах