цяпусю Цяпусю ум. отъ ця́пку. (см. цяпка 4). Немножечко, капельку. Желех. Вх. Лем. 481. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках цяпусю — ЦЯПУ́СЮ, присл., діал. Зменш.-пестл. до ця́пку. Словник української мови у 20 томах