чайничок

Чайник, -ка

м. Чайникъ. Грин. III. 443. Наливала вона чай, згинаючи свою білу руку, держачи чайник трьома пальцями. Левиц. І. 294. ум. чайничо́к.

Значення в інших словниках

1. чайничок — ЧА́ЙНИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до ча́йник. Зав'язав у вузлик Луценко дещо з білизни, зав'язав чашку, ложку, чайничок бляшаний прив'язав туди, одягається (А. Тесленко).  Словник української мови у 20 томах
2. чайничок — ча́йничок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. чайничок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до чайник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чайничок — ЧА́ЙНИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до ча́йник. Зав’язав у вузлик Луценко дещо з білизни, зав’язав чашку, ложку, чайничок бляшаний прив’язав туди, одягається (Тесл., З книги життя, 1949, 198).  Словник української мови в 11 томах