Словник української мови Грінченка

чаплія

Чаплія, -лії

ж.

1) Сковородникъ, которымъ беруть сковороду. Кухарка чаплію вхопила. Котл. Ен.

2) см. лук 3.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. чаплія — див. держак  Словник синонімів Вусика
  2. чаплія — ЧАПЛІЯ́, ї́, ж. Кухарське знаряддя, за допомогою якого переносять гарячу сковороду – залізний гачок з дерев'яним держалном. За нею челядь покотила, Схвативши хто що запопав: Кухарка чаплію вхопила, Лакей тарілками шпурляв (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. чаплія — чаплія́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  4. чаплія — -ї, ж. Кухарське знаряддя, за допомогою якого переносять гарячу сковороду – залізний гачок з дерев'яним держалном.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чаплія — ЧАПЛІЯ́, ї́, ж. Кухарське знаряддя, за допомогою якого переносять гарячу сковороду — залізний гачок з дерев’яним держалном. За нею челядь покотила, Схвативши хто що запопав: Кухарка чаплію вхопила, Лакей тарілками шпурляв (Котл.  Словник української мови в 11 томах