Словник української мови Грінченка

чатувати

Чатува́ти, -ту́ю, -єш

гл.

1) Сторожить, караулить. Чатували козаченьки у зеленім гаю. АД. II. 58. Раз, чатуючи з десятком козаків у полі, попався був я у таку западню, що без їх як раз поліг би головою. К. ЧР. 112. Чатуємо на всі чотирі вітри, по всіх могилах верховинах в полі горять сторожові огні, фиґури. К. ЦН. 169.

2) Подстерегать. В кущах чатують на звірину. К. Іов. 87. На бесурмен у полі чатували. К. ПС. 8.

3) Поджидать, выжидать. Буде чатувати, доки вкраде. Н. Вол. у. Легіні зроблять дорогу від церкви та чатують, як яка дівка приходить. Федьк. Пов.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. чатувати — Вартувати, сторожити, стояти на стійці <�чатах, варті, сторожі, посту>, (у засідці) сидіти на чатах, (на кого) очікувати, (на здобич) стерегти <�підстерігати> кого, (на що) чекати, вичікувати, (з нст. щоб) пильнувати  Словник синонімів Караванського
  2. чатувати — див. ждати; стежити  Словник синонімів Вусика
  3. чатувати — ЧАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. кого, що, біля кого – чого, над ким – чим. Охороняти когось або щось. Старий лісник чатував великий простір, весь вкритий рівним і ніби перебраним руками людини буком (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. чатувати — чатува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  5. чатувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. і неперех., кого, що, біля кого – чого, над ким – чим.Охороняти когось або щось. || неперех. Стояти на варті; вартувати, стерегти. || Стояти, сидіти і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чатувати — I. ВАРТУВА́ТИ без додатка (бути на варті, здійснювати варту), ЧАТУВА́ТИ, КАРАУ́ЛИТИ розм.; КОНВОЮВА́ТИ (супроводжувати кого-, що-небудь конвоєм); ПІКЕТУВА́ТИ (перебуваючи в пікеті). Я стою на вокзальному пероні, вартую (П.  Словник синонімів української мови
  7. чатувати — Чатува́ти, -ту́ю, -ту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. чатувати — ЧАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. і неперех., кого, що, біля кого — чого, над ким — чим. Охороняти когось або щось. Старий лісник чатував великий простір, весь вкритий рівним і ніби перебраним руками людини буком (Чаб., Стоїть явір..  Словник української мови в 11 томах