чепелик

Чепелик, -ка

м.

1) ум. отъ чепель.

2) Складной ножъ, привѣшенный у мужчинъ на поясѣ. Гол. Од. 60.

3) Родъ ножа изъ обломка косы съ мелко насѣченными клинообразными зубьями, употребляемый решетниками для разщепленія лыка. Вас. 175.

Значення в інших словниках

1. чепелик — див. ніж  Словник синонімів Вусика
2. чепелик — ЧЕПЕ́ЛИК, а, ч., діал. Ніж із сточеним лезом. На признаку дав чепелика свого (Г. Хоткевич); У діалектах існують ще такі назви [ножа]: ниж, неіш, .. ножик, .. тупік, тупіль, тупець, тупак, тупиця, .. стріхіль, чепелик .. та ін. (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. чепелик — чепе́лик → ціпелик  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. чепелик — -а, ч. 1》 діал. Зменш. до чепель. 2》 зах. Складений поясний ніж. 3 діал. Уламок коси з насіченим дрібним зуб'ям, що ним розщеплюють лико.  Великий тлумачний словник сучасної мови