червець

Червець, -вця

м.

1) Мѣсяцъ іюнь. Так земна вісь нахиляється північним кінцем до сонця аж до десятого червця. Дещо. (Въ этомъ знач. удареніе на 1-мъ слогѣ: червець).

2) Кошениль, Coccus cacti. МУЕ. ІІІ. 165. Польская кошениль, Coccus polonicus.

3) — вцю. Шелкъ, окрашенный кошенилью.

4) Кровь изъ дѣвственной плевы. Маркев. 141.

5) раст. Potentilla argentea L. ЗЮЗО. І. 132.

Значення в інших словниках

1. червець — ЧЕ́РВЕ́ЦЬ¹, че́рвця́, ч., заст. Те саме, що че́рвень¹. В половині червця .. приїхали купатись в морі два кишинівські молоді вчителі гімназії (І. Нечуй-Левицький). ЧЕ́РВЕ́ЦЬ², че́рвця́, ч.  Словник української мови у 20 томах
2. червець — че́рве́ць 1 іменник чоловічого роду барвник черве́ць 2 іменник чоловічого роду, істота комаха  Орфографічний словник української мови
3. червець — I червця, ч., заст. Червень (див. червень I). II червця, ч. 1》 Хоботна комаха ряду рівнокрилих, яка живиться соками рослин; небезпечний шкідник сільськогосподарських культур і плодових дерев. 2》 Яскраво-червона фарба, виготовлена з барвної речовини, наявної в тілі самки цієї комахи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. червець — ЧЕ́РВЕ́ЦЬ¹, че́рвця́, ч., заст. Червень ( див. че́рвень¹). В половині червця.. приїхали купатись в морі два кишинівські молоді вчителі гімназії (Н.-Лев., V, 1966, 129). ЧЕ́РВЕ́ЦЬ², че́рвця́, ч.  Словник української мови в 11 томах