червити

Червити, -ся, -влю, -ся, -виш, -ся

гл. О насѣкомыхъ: выплаживать, класть яички. Матка червиш. Вх. Зн. 79.

Значення в інших словниках

1. червити — ЧЕ́РВИТИ, вить; мн. че́рвлять; недок. Відкладати яєчка, плодити черву. В здоровій сім'ї матка кладе яйця (пасічники кажуть: червить) щодня, починаючи з кінця зими і до осені (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
2. червити — че́рвити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. червити — -вить; мн. червлять; недок. Відкладати яєчка, плодити черву.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. червити — ЧЕ́РВИТИ, вить; мн. че́рвлять; недок. Відкладати яєчка, плодити черву. В здоровій сім’ї матка кладе яйця (пасічники кажуть: червить) щодня, починаючи з кінця зими і до осені (Бджоли, 1955, 37)...  Словник української мови в 11 томах