черевина

Череви́на, -ни

ж. = черево. Живіт мене болить, на піч мене пустіть, на сому середину загріти черевину. Шух. І. 97.

Значення в інших словниках

1. черевина — ЧЕРЕВИ́НА, и, ж., розм. 1. Шкіра і підшкірна жирова тканина, що облягає кишки. Порвану кулею черевину він [Біляєв] знову стулив докупи, як чародій, вдмухнув у приречену на смерть людину життя, повернув серцю нормальний пульс (Д. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
2. черевина — череви́на іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. черевина — -и, ж., розм. 1》 Шкіра і підшкірна жирова тканина, що облягає кишки. 2》 Те саме, що черево 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. черевина — ЖИВІ́Т (частина тіла людини і тварини), ЧЕ́РЕВО розм., ПУ́ЗО фам., УТРО́БА фам., ЧЕРЕ́ВИНА розм. рідше; ЛО́НО книжн., поет. (про частину тіла як символ материнства). — Захворів. Живіт болить, ламає мене всього (О.  Словник синонімів української мови
5. черевина — ЧЕРЕВИ́НА, и, ж., розм. 1. Шкіра і підшкірна жирова тканина, що облягає кишки. Порвану кулею черевину він [Біляєв] знову стулив докупи, як чародій, вдмухнув у приречену на смерть людину життя, повернув серцю нормальний пульс (Д. Бедзик, Дніпро..  Словник української мови в 11 томах