черенки

Черенки, -ків

м. мн.

1) Черенокъ (ножа). см. черен. Кинув на дорогу черенки зо складного ножика. Чуб. ТІ. 670.

2) Шрифтъ (типографскій).

Значення в інших словниках

1. черенки — ЧЕРЕНКИ́, і́в, мн. Літери у типографському шрифті. Взяв до рук “Діло” і читав “Відгуки дня”. Черенки підпригували [підстрибували], викривлювалися химерно, але чого вони хотіли, не розумів (Б. Лепкий).  Словник української мови у 20 томах