чересло

Чересло́, -ла

с.

1) Въ плугѣ: ножъ, рѣзецъ. Чуб. VII. 398.

2) мн. чресла. Я тебе (ураз) вишіптую, я тебе з крижів і чересел вибіраю. Мил. М. 84.

Значення в інших словниках

1. чересло — ЧЕРЕСЛО́, а́, с., с. г. Вертикальний ніж у плузі, який міститься перед лемешем. – А чом ви, хлопці, не орете? – Та, дядьку, свято! – Яке свято? – Чересло й леміш знято! (прислів'я); Та гей, бики! Чого ж ви стали? Чи поле страшно заросло?...  Словник української мови у 20 томах
2. чересло — чересло́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. чересло — -а, с., с. г. Вертикальний ніж у плузі, який міститься перед лемешем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чересло — Чересло́, -ла́, -лу́; -ре́сла, чере́сел  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. чересло — ЧЕРЕСЛО́, а́, с., с.г. Вертикальний ніж у плузі, який міститься перед лемешем. — А чом ви, хлопці, не орете? — Та, дядьку, свято! — Яке свято? — Чересло й леміш знято! (Укр.. присл.., 1963, 404); Та гей, бики! Чого ж ви стали? Чи поле страшно заросло?...  Словник української мови в 11 томах