черничити

Черничити, -чу, -чиш

гл.

1) Быть монахиней, богомольствовать.

2) Жить монашеской жизнью Понеділкує, черничить, киянок годує; свічку, ладан в церкву Божу любить подавати. Мкр. Н. 30.

Значення в інших словниках

1. черничити — ЧЕРНИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок. 1. Бути черницею. 2. Жити черничим життям. Понеділкує, черничить, киянок годує; свічку, ладан в церкву Божу любить подавати (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. черничити — -чу, -чиш, недок. Бути черницею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. черничити — Черни́чити, -ни́чу, -ни́чиш (бути черницею)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)