Словник української мови Грінченка

чесатися

Чеса́тися, -шу́ся, -шешся

гл. Чесаться. Марусю, дусю, мийся, чешися. Ном. № 11261. Чешися кінь з конем, віл з волом, а свиня об тин, як нема з ким. Ном. № 1029.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. чесатися — ЧЕСА́ТИСЯ, чешу́ся, че́шешся, недок. 1. Розчісувати собі волосся. Коли я чесавсь щіткою, вона називала те “тато замітає голову” (М. Коцюбинський); Мариня чесалася на тапчані в кухні.  Словник української мови у 20 томах
  2. чесатися — чеса́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. чесатися — чешуся, чешешся, недок. 1》 Розчісувати собі волосся. 2》 Пас. до чесати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чесатися — ЧЕСА́ТИСЯ, чешу́ся, че́шешся, недок. 1. Розчісувати собі волосся. Коли я чесавсь щіткою, вона називала те "тато замітає голову" (Коцюб., І, 1955, 419); Мариня чесалася на тапчані в кухні. Волосся в неї було густе, кручене, хоч і коротке (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах