Словник української мови Грінченка

чудненько

Чудно

нар. Удивительно, странно, смѣшно. Здавалося мені чудно, що зорі і сонце бувають однакові. Ком. І. 48. Чудно якось діється між нами. Шевч. Засмійсь, аби чудно. Ном. № 12671. ум. чудненько.

Словник української мови Грінченка