Словник української мови Грінченка

чужиня

Чужиня, -ні

об. Чужакъ, иностранецъ. Я — чужиня, в мене тут роду нема. Екатер. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. чужиня — ЧУЖИНЯ́, і́, ч. і ж., діал. Те саме, що чужани́на, чужани́ця. Я – чужиня, в мене тут роду нема (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  2. чужиня — -і, ч. і ж., діал. Чужа людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови