Словник української мови Грінченка

чунтук

Чунту́к, -ка

м.

1) Овчина съ курдючной овцы. Вас. 154.

2) Сафьянная кожа съ курдючныхъ овецъ. Вас. 158.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. чунтук — ЧУНТУ́К, а́, ч., діал. 1. Смушок із курдючної вівці. Шапка з чунтука. 2. Сап'янова шкіра з курдючних овець. Чоботи з чунтука.  Словник української мови у 20 томах
  2. чунтук — -а, ч. 1》 Шкура курдючної вівці. 2》 Сап'янова шкіра з курдючної вівці.  Великий тлумачний словник сучасної мови