Словник української мови Грінченка

чухрання

Чухра́ння, -ня

с.

1) Обрубываніе вѣтвей съ дерева, обрѣзываніе листьевъ съ вѣтвей (см. чухрати 1).

2) Вѣтви, срубленныя съ дерева. Ніякого дерева я в лісі не рубав, тільки взяв чухрання та й віз. Новомоск. у. см. чухра.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. чухрання — ЧУХРА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. чухра́ти. Чухрання кори. 2. розм. Гілля, листя, обчищене з дерев. Ніякого дерева я в лісі не рубав, тільки взяв чухрання та й віз (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  2. чухрання — чухра́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  3. чухрання — -я, с. 1》 Дія за знач. чухрати. 2》 розм. Гілля, листя, обчищене з дерев.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чухрання — Чухра́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чухрання — ЧУХРА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. чухра́ти. 2. розм. Гілля, листя, обчищене з дерев. Ніякого дерева я в лісі не рубав, тільки взяв чухрання та й віз (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах