шаліти

Шаліти, -лію, -єш

гл. Безумствовать, сумасбродствовать. Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє. Ном. № 1055. Волос сивіє, а голова шаліє. Ном. № 8692.

Значення в інших словниках

1. шаліти — Лютувати, скаженіти, казитися, сатаніти, навісніти; (- пристрасті) вирувати, нуртувати, палати; п! БОЖЕВОЛІТИ.  Словник синонімів Караванського
2. шаліти — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
3. шаліти — ШАЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Те саме, що шалені́ти 1. – Беріть убивцю і вбийте його, інакше я його вб'ю! – шаліла [Анна] (О. Кобилянська); Угору стяг! Хай кат шаліє, Хай стисне ще, але на мить! Бо іскру ту святу, що тліє, Несила ворогу згасить (М.  Словник української мови у 20 томах
4. шаліти — шалі́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
5. шаліти — -ію, -ієш, недок. 1》 Те саме, що шаленіти 1). || Те саме, що пустувати I. 2》 Те саме, що шаленіти 2). 3》 Те саме, що шаленіти 4). || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шаліти — БОЖЕВО́ЛІТИ (ставати психічним хворим; узагалі втрачати здоровий глузд), БЕЗУ́МІТИ рідко; НАВІСНІ́ТИ підсил., СКАЖЕНІ́ТИ підсил., ШАЛЕНІ́ТИ підсил., ШАЛІ́ТИ підсил., НАВІЖЕНІ́ТИ підсил., рідше (втрачати розум, здоровий глузд). "Невже те все видалось мені?...  Словник синонімів української мови
7. шаліти — ШАЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Те саме, що шалені́ти 1. — Беріть убивцю і вбийте його, інакше я його вб’ю! — шаліла [Анна] (Коб., II, 1956, 198); Угору стяг! Хай кат шаліє, Хай стисне ще, але на мить!...  Словник української мови в 11 томах