шибкий

Шибки́й, -а́, -е́

Стремительный, быстрый, порывистый. Вода шибка. Вх. Зн. 82. Шибкий, як вітер. Мир. ХРВ. 269. Шибка рибка в морі гуляє доволі. Чуб. V. 466. Тяжке сирітство..., гірка неволя в чужій роботі приборкали її шибку думку. Мир. ХРВ. 353.

Значення в інших словниках

1. шибкий — ШИБКИ́Й, а́, е́, розм. Те саме, що швидки́й 1, 2. Кінь шибкий, копита в піску потопивши, Як криця гаряча в воді, клекотить (Л. Боровиковський); Тяжке сирітство з самого малку, гірка неволя в чужій роботі – приборкали її шибку думку (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
2. шибкий — -а, -е, розм. Те саме, що швидкий 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шибкий — Шибки́й, -ка́, -ке́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. шибкий — ШИБКИ́Й, а́, е́, розм. Те саме, що швидки́й 1, 2. Кінь шибкий, копита в піску потопивши. Як криця гаряча в воді, клекотить (Бор., Тв., 1957, 74); Тяжке сирітство з самого малку, гірка неволя в чужій роботі — приборкали її шибку думку (Мирний, І, 1949, 366).  Словник української мови в 11 томах