шмагати

Шмага́ти, -га́ю, -єш

гл. Стегать, хлестать. Шось їх.... хворостиною шмагало по шиї. ХС. IV. 33. Як почав шмагати по плечах лозиною. Аж його козак межи очі шклянкою шмагає. АД. II. 111.

Значення в інших словниках

1. шмагати — (бити чимсь гнучким) розм.: періщити, хльостати, цьвохкати, сікти, пороти, оперізувати, полосувати.  Словник синонімів Полюги
2. шмагати — (батогом) хвиськати, хвоїти, хворостити, сікти, хльостати, репіжити, періщити, лупцювати; п! БИТИ.  Словник синонімів Караванського
3. шмагати — див. бити; іти  Словник синонімів Вусика
4. шмагати — ШМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого 1. Завдавати ударів, бити чимсь гнучким. Ярош бив коня без жалю шворнем, а Лукаш та Патрокл шмагали своїх нагаями (Б. Грінченко); Він безупинно шмагав коня, а той гнав з усієї сили, не розбираючи дороги (В.  Словник української мови у 20 томах
5. шмагати — шмага́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
6. шмагати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех. 1》 Завдавати ударів, бити чимсь гнучким. || Караючи кого-небудь за щось, бити різками, батогом, паском і т. ін. || Бити раз у раз себе чи когось віником, миючись у лазні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. шмагати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев.  Словник синонімів української мови
8. шмагати — ШМАГА́ТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех. 1. Завдавати ударів, бити чимсь гнучким. Ярош бив коня без жалю шворнем, а Лукаш та Патрокл шмагали своїх нагаями (Гр.  Словник української мови в 11 томах