Словник української мови Грінченка

шнирити

Шни́рити, -рю, -риш

гл. Шнырять? Утята так і шнирять по над головами. О. 1862. VIII. 17.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. шнирити — див. іти; тинятися; ходити  Словник синонімів Вусика
  2. шнирити — див. шмигати  Словник чужослів Павло Штепа
  3. шнирити — ШНИ́РИТИ, рю, риш, недок. Те саме, що шмигля́ти. Утята так і шнирять по над головами (Сл. Б. Грінченка); На руїнах шнирили люди. Вони порпалися нишком у тих руїнах, немов щурі, то тут, то там (І. Багряний).  Словник української мови у 20 томах