Словник української мови Грінченка

шпарґалля

Шпарґалля, -ля

с. соб. отъ шпарґал. А на десятий рік як вийме, прочитає, побачить сам здоров, що там ладу біс має, то в грубу так таки і впре шпарґалля все. Г.-Арт. (О. 1861. III. 101).

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. шпарґалля — див. ПАПІР <�ПАПЕРИ>.  Словник синонімів Караванського
  2. шпарґалля — Шпарґа́лля, -лля, -ллю, -ллям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)