Словник української мови Грінченка

шпірувати

Шпірува́ти, -ру́ю, -єш

гл. Сѣчь, мучить. Паничі Йвася шпірують — не догодив. МВ. 1. 45.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. шпірувати — -ую, -уєш, недок., діал. Періщити, лупцювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови