штим

Штим, -ма

м.

1) Короткая, мелкая шерсть, остающаяся при чесаньѣ въ видѣ оческовь. Шух. I. 151. Гол. Од. 39. Вас. 203.

2) Переносно: волосы у человѣка. О. 1861. X. Кух. 25. Взяли його за штим та й вивели геть. Черном. Я тобі ввесь штим висмичу.

Значення в інших словниках

1. штим — -у, ч., діал. Пачоси, пачіски.  Великий тлумачний словник сучасної мови