Словник української мови Грінченка

штирити

Шти́рити, -рю, -риш

гл. Гнать. Раз чорт і штирив свиню. Мнж. 128.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. штирити — Ить, безос. Погане самопочуття. Не знаю, щось мене штирить — може, простуда?  Словник сучасного українського сленгу
  2. штирити — -рю, -риш, недок., перех., зах. Гнати, проганяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови