штрикати

Штрика́ти, -ка́ю, -єш

гл.

1) Колоть, пырять, тыкать. Штрика в усі. Ном. № 8400.

2) Прыгать. Почерез ті колоди він штрикав. Гн. II. 239.

Значення в інших словниках

1. штрикати — Штрикати (21, 456) – “скакати”; [ІЦ-2006] —Штрикати – в гуцульськім говорі – скакати (21, 456); [ІФ-1906]  Словник з творів Івана Франка
2. штрикати — див. КОЛОТИ, ШПИГАТИ; (в очі) тикати; (у вусі) сов. стріляти; док. ШТРИКНУТИ, (ножем) шпирнути.  Словник синонімів Караванського
3. штрикати — див. колоти  Словник синонімів Вусика
4. штрикати — ШТРИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. кого, що, чим і без дод. Тикати чим-небудь; всувати що-небудь усередину чогось. Усе знай позіха [сотник] та погляда на свого Пістряка .. та пальцем знай штрика то у лоб, то у ніс (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. штрикати — штрика́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
6. штрикати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. і без додатка.Тикати чим-небудь; всувати що-небудь усередину чогось. || Устромляти в щось що-небудь гостре. || Колоти чим-небудь гострим, спричиняючи біль. || Викликати почуття болю, що нагадує укол.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. штрикати — ти́кати (ти́цяти, штрика́ти) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) (па́льцем) кому. Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади або робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі.  Фразеологічний словник української мови
8. штрикати — ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ)...  Словник синонімів української мови
9. штрикати — ШТРИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. перех. і без додатка, Тикати чим-небудь; всувати що-небудь усередину чогось. Усе знай позіха [сотник] та погляда на свого Пістряка.. та пальцем знай штрика то у лоб, то у ніс (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах