шушваль

Шушваль, -лі

ж. соб. Шушера, шушваль, дрянь, сбродъ. Рк. Левиц.

Значення в інших словниках

1. шушваль — див. НАБРІД; шушвалок, шуя.  Словник синонімів Караванського
2. шушваль — див. нікчемний  Словник синонімів Вусика
3. шушваль — Паскуда, погань, негідь, див. лахміття, страп'я, тряпка, барахло, скрап, хламіття  Словник чужослів Павло Штепа
4. шушваль — ШУ́ШВАЛЬ, і, ж., збірн., вульг. Негідні, нікчемні, не варті уваги й поваги люди. [Морозиха:] Спасибі, добрі молодці, за пісню! [І в а н:] Це я, тітко, добрий молодець, а то все шушваль! (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
5. шушваль — шу́шваль іменник жіночого роду негідні, нікчемні люди збірн., вульг.  Орфографічний словник української мови
6. шушваль — -і, ж., збірн., вульг. Негідні, нікчемні, не варті уваги й поваги люди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. шушваль — НІКЧЕ́МА зневажл. (ні на що не здатна людина), НІКЧЕ́МНИК зневажл. рідше, НЕДОРІ́КА зневажл.; НУЛЬ розм., ПІША́К розм., ПІГМЕ́Й зневажл., ТЛЯ зневажл., АБИ́ЩО зневажл. (про соціально незначну людину); ДРІБНО́ТА розм., ШУ́ШВАЛЬ зневажл., ШАНТРАПА́ зневажл.  Словник синонімів української мови
8. шушваль — Шу́шваль, -валі, -валі, -валлю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. шушваль — ШУ́ШВАЛЬ, і, ж., збірн., вульг. Негідні, нікчемні, не варті уваги й поваги люди. [Морозиха:] Спасибі, добрі молодці, за пісню! [І в а н:] Це я, тітко, добрий молодець, а то все шушваль! (Кроп., І, 1958, 81).  Словник української мови в 11 томах