щільненько

Щільно

нар.

1) Плотно, не оставляя скважинъ, промежутковъ; въ обхватъ. А зачини двері, да щоб щільно. Грин. II. 8. Ополудні гребли сіно і в вилочки клали щільно. Мет. 315. Чобіт щільно на нозі. Н. Вол. у.

2) Настойчиво, усердно, неотвязно. Як присікавсь щільно, так він і признавсь. Черк. у. А візьмись за його щільніш, — зараз признається. Черк. у. щільно бреше. Складно вретъ. Конст. у. ум. щільне́нько.

Значення в інших словниках

1. щільненько — ЩІЛЬНЕ́НЬКО. Присл. до щільне́нький. [Галина:] Ой як же його любила, Ой як милувала Та щільненько до серденька Любо пригортала (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
2. щільненько — щільне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. щільненько — Присл. до щільненький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. щільненько — ЩІЛЬНЕ́НЬКО. Присл. до щільне́нький. [Галина:] Ой як же його любила, Ой як милувала Та щільненько до серденька Любо пригортала (Кроп., II, 1958, 85).  Словник української мови в 11 томах