юрчик
Ю́рчик, -ка
м. Стебелекъ? Просив хлопець розмайрину юрчик, — без віконце подала. Грин. III. 228.
Словник української мови ГрінченкаЮ́рчик, -ка
м. Стебелекъ? Просив хлопець розмайрину юрчик, — без віконце подала. Грин. III. 228.
Словник української мови Грінченка