ясненько

Я́сно

нар. Свѣтло. В хаті ясно, як серед дня. Левиц. І. 52. Вмѣсто обычной ср. ст. ясні́ше въ одной пѣснѣ: я́сше. Ой ясно, красно, та куда сонінько сходит, ой ясше, красше куда, рідна матінка ходит. Гол. III. 147. ум. ясненько, яснесенько.

Значення в інших словниках

1. ясненько — ЯСНЕ́НЬКО. Присл. до ясне́нький. Ясненько сходить сонечко, роситься травиця, а зеленим яром шляшок до міста (Марко Вовчок); Він на неї ясненько так зглянув (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах
2. ясненько — Присл. до ясненький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ясненько — ЯСНЕ́НЬКО. Присл. до ясне́нький. Ясненько сходить сонечко, роситься травиця, а зеленим яром шляшок до міста (Вовчок, VI, 1956, 277); Він на неї ясненько так зглянув (Барв., Опов.., 1902, 107).  Словник української мови в 11 томах