Словник української мови Грінченка

ільтиця

Ільти́ця, -ці

ж.

1) Оголенная отъ шерсти овечья кожа. Вас. 154.

2) Кантъ изъ оголенной отъ шерсти овечьей кожи вокругъ полушубка внизу. Вас. 155.

3) Кантъ, вшиваемый между двумя кусками кожи или матеріи. Черк. у. Харьк. г. Мнж. 181.

Словник української мови Грінченка