Словник української мови Грінченка

істиний

Істиний, -а, -е

1) О деньгахъ: істині гро́ші. Основной капиталъ, деньги безъ процентовъ.

2) Истинный. Шевч. 617. Єсть цьому істина правда. Грин. III. 150.

Словник української мови Грінченка