ґедзунок

Ґедзунок, -нку

м. Искусство, умѣнье; толкъ. Треба на хитрощі, коли ґедзунку не достає. Кіев. г. У сього малого хлопця немає ґедзунку бігти. Лубен. у.

Значення в інших словниках

1. ґедзунок — -нку, ч., діал. Уміння, здібність, хист.  Великий тлумачний словник сучасної мови