ґелґати

Ґелґати, -ґаю, -єш

гл. О гусяхъ: кричать. Аф. 357.

Значення в інших словниках

1. ґелґати — Ґеґекати, ґеґати, ґерґотіти, ґерґотати; ґелґотіти, ґелґотати.  Словник синонімів Караванського
2. ґелґати — ҐЕ́ЛҐАТИ, аю, аєш, недок. 1. Те саме, що ґеґе́кати 1. Не можу я в кучі спати, бо ґелґають гуси (з народної пісні). 2. перен. Голосно, нерозбірливо, незрозуміло розмовляти; галасувати, гомоніти. Вороги прийшли в село .. Ой, як страшно то було!...  Словник української мови у 20 томах
3. ґелґати — ґе́лґати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
4. ґелґати — -ає, недок. Те саме, що ґеґекати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ґелґати — Ґе́лґати, -гаю, -ґаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)