зате
зате – за те
Зате, сполучник. Використовується для протиставлення речень або їхніх частин. Синоніми проте, однак, рідше тому. “Латин од няньки наживався, зате за няньку і вступався” (Іван Котляревський).
За те, займенник з прийменником. “(Мавка:) А я не знаю нічого іншого, окрім берези, за те ж її й сестрицею взиваю” (Леся Українка).
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»