питатися
“Спорудили вони такий великий будинок, а питається – для кого, хто в нім жити буде?” – читаємо в газеті, й одразу впадає в око слово питається, недоречне тут у такій формі, ніби автор статті буквалістично переклав російську фразу “а спрашивается – для кого?”
Дієслово питатися в українській мові стоїть завжди в особовій формі: “Посіяно, поорано, та й нічого жати, питається син матусі: – Що будем діяти?” (народна пісня). Відповідно до російського безособового спрашивается слід писати постає (виникає) питання або спитати б: “Він усе мудрує над книжками, а спитати б: чи їстиме він із того хліб?” (з живих уст).
Отже, в газетній фразі варто було б ужити: “...а спитати б – для кого...” На жаль, ця помилка ще часто трапляється в наших журналістів.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»