типовий

Чи змінюється значення слова типовий, якщо переставити наголос у ньому?

Так, змінюється.

Типовий (наголос на другому складі) – той, що відзначається ознаками, притаманними певній сукупності осіб, явищ, предметів (типовий гуцул). Також який часто трапляється; властивий комусь, чомусь. Типова помилка, типове для містобудівництва. А ще: який виявляє загальне в індивідуальному. Типовий характер.

Типовий (наголос на останньому складі) – стандартний, зразковий, прийнятний для багатьох підприємств, установ. Типовий проект.

Значення в інших словниках

1. типовий — типо́вий прикметник характерний типови́й прикметник стандартний; зразковий  Орфографічний словник української мови
2. типОвий — (образ) яскраво виявлений <�окреслений>; (- рису) характерний, притаманний, властивий, природний; р. типічний;  Словник синонімів Караванського
3. типовИй — див. СТАНДАРТНИЙ.  Словник синонімів Караванського
4. типовий — див. характерний  Словник синонімів Вусика
5. типовий — Зразковий, звичайний. (див. противн. атипичний)  Словник чужослів Павло Штепа
6. типовий — типо́вий 1. Той, що є зразком, взірцем, стандартом для ряду явищ, випадків або відповідає певному зразку. 2. Характерний; властивий певному типові явищ.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. типовий — ТИПОВИ́Й, а́, е́. Який є зразком, стандартом для ряду однорідних явищ, фактів і т. ін.; зразковий. Типова модель; Типовий трудовий договір; // Який відповідає певному типові, зразкові, зроблений за певним зразком, типом; стандартний.  Словник української мови у 20 томах
8. типовий — I тип`овий-а, -е. 1》 Який відзначається ознаками, властивими якій-небудь сукупності осіб, явищ, предметів і т. ін. || Яскраво виражений, справжній. 2》 Який часто зустрічається; характерний, звичайний, природний для кого-, чого-небудь. Типова помилка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
9. типовий — ПОКАЗО́ВИЙ (який дає уявлення про що-небудь, підстави для висновків, узагальнень), ТИПО́ВИЙ, ХАРАКТЕ́РНИЙ, ПОКАЗНИ́Й рідко. Звичайно, до передбаченої цифри він ще не дійшов, та про це й не думав сьогодні, адже то певна мета, за яку треба ще змагатись...  Словник синонімів української мови
10. типовий — Типо́ви́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. типовий — ТИПО́ВИЙ, а, е. 1. Який відзначається ознаками, властивими якій-небудь сукупності осіб, явищ, предметів і т. ін. Дружина його, Софія Іванівна, була типова полячка: білява, з сліпучо-білим, наче фарфоровим, обличчям і ніжним рум’янцем (Тулуб, В степу..  Словник української мови в 11 томах