уславлювати

уславлювати – ославлювати

Слова-пароніми, тобто близькі за звуковим складом та вимовою, але різні за значенням. Уславлювати – возвеличувати когось, щось. Уславлювати Батьківщину, уславлювати людину. Ославлювати – обмовляти, ганьбити когось, поширювати плітки, осуд, знеславлювати. "Не сплять, не дрімають мої вороженьки,- було каже Марина,- ославили мене молоду" (Іван Нечуй-Левицький)

Значення в інших словниках

1. уславлювати — усла́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уславлювати — УСЛАВЛЮВАТИ – ОСЛАВЛЮВАТИ Уславлювати, -юю, -юєш. Величати когось, щось: уславлювати Вітчизну, уславлювати людину. Ославлювати. Переважно поширювати погану славу (плітки, осуд тощо); знеславлювати: ославлювати жінку.  Літературне слововживання
3. уславлювати — Прославляти, СЛАВИТИ, виславляти.  Словник синонімів Караванського
4. уславлювати — див. хвалити  Словник синонімів Вусика
5. уславлювати — УСЛА́ВЛЮВАТИ див. уславля́ти.  Словник української мови у 20 томах
6. уславлювати — див. уславляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. уславлювати — ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ (ОГОВО́РЮВАТИ) розм.  Словник синонімів української мови
8. уславлювати — УСЛА́ВЛЮВАТИ див. уславля́ти.  Словник української мови в 11 томах