Ц

(це). Як назва літери вживається в с. р.: мале ц; як назва звука вживається в ч. р.: твердий ц.

Значення в інших словниках

1. ц — Ц, невідм., с. Двадцять сьома літера української абетки на позначення приголосного звука “ц” (вимовляється “це”).  Словник української мови у 20 томах
2. ц — невідм., с. Двадцять сьома літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "ц" (вимовляється "це").  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ц — Ц, невідм., сер. Двадцять шоста літера українського алфавіту на позначення приголосного звука «ц» (вимовляється «це»).  Словник української мови в 11 томах