грубіти

ГРУБІТИ – ГРУБШАТИ, ГРУБІШАТИ

Грубіти. Ставати грубим, грубішим. Хай знає, що.. руки її грубітимуть та тріскатимуться в роботі (О.Гончар).

Грубшати, грубішати. Ставати грубішим. З часом ті згуки грубшали, хрипіли, оберталися в рик (М.Коцюбинський); Виття грубішає, наростає і обривається: фрх... фрх... (Н.Тихий).

Значення в інших словниках

1. грубіти — грубі́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. грубіти — -ію, -ієш, недок. Ставати, робитися грубим (у 1, 2, 4, 5 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грубіти — ГРУБІ́ТИ (ставати грубим), ГРУ́БНУТИ, ГРУБІ́ШАТИ, ГРУ́БШАТИ (ставати грубішим). Руки її грубітимуть та тріскатимуться в роботі, розносячи силос важкий та пригортаючи до грудей ягнят (О. Гончар); Дерево грубне (Словник...  Словник синонімів української мови
4. грубіти — ГРУБІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати, робитися грубим (у 1, 2, 4, 5 знач.). Вона зараз, як віддалася, то й почала грубіти (Вовчок, VI, 1956, 251); Хай знає [Віталик], що всю зиму ці чоботи міситимуть тут багнюку...  Словник української мови в 11 томах