дочка
И, д. ім. -ці. При підметі, вираженому зворотами дочка з матір’ю, дочка з батьком тощо, присудок уживається: а) у формі множини; б) у формі однини. Вона весело розмовляє з батьком, щось йому розказує (І.Нечуй-Левицький). Пор. батько.
Словник-довідник з українського літературного слововживання