збоку
ЗБОКУ – З БОКУ
Збоку, присл. З бічної сторони, осторонь; у знач. прийм. Збоку біля стіни недбало лежали й стояли прихилені лопати, кайла, свердла (О.Досвітній); Збоку дивлячись – Христя не наймичка, а дочка рідна (Панас Мирний); Рідкодуб і Карась мовчки йшли збоку созівських гарб (І.Кириленко).
З боку, ім. з прийм. Візникова спина сонно хиталась з боку на бік (М.Коцюбинський).
Словник-довідник з українського літературного слововживання