Літературне слововживання

мотто

невідм., с. Дотепний вислів; епіграф.

Словник-довідник з українського літературного слововживання

Значення в інших словниках

  1. мотто — мо́тто іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. мотто — Афоризм, <�влучний> вираз; (до твору) епіграф; (життя) девіз|а|.  Словник синонімів Караванського
  3. мотто — незм., с. Дотепний вислів, афоризм, що вживається як епіграф на початку книжки або розділу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мотто — Передслівце  Словник чужослів Павло Штепа
  5. мотто — МО́ТТО, невідм., с. 1. заст. Дотепний вислів, афоризм. 2. Епіграф на початку книжки або розділу.  Словник української мови у 20 томах
  6. мотто — мо́тто епіграф (ср, ст): Слова мотта [“Чим глупіше, тим смішніше...”] взяті від Юрія Старосольського, колишнього учня Академічної гімназії. Так він любив говорити про дотеп, що його сам видумав (П'ясецький)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. мотто — • мотто (італ. motto — слівце, дотеп) 1) Дотепний вислів з гумор. або сатир. відтінком, яким оратори нерідко розпочинають свої прилюдні виступи, лекції та ін. 2) Короткий, схожий на прислів'я, епіграф перед початком книги або розділу в ній. М. у худож.  Українська літературна енциклопедія
  8. мотто — мо́тто (італ. motto, букв. – слівце, дотеп) 1. Кмітливий, влучнодотепний вислів з добродушним або сатиричним відтінком. 2. Епіграф на початку книги, брошури, розділу твору, плакату, статті.  Словник іншомовних слів Мельничука
  9. мотто — Мо́тто, -та, -ту, в -ті; мо́тта, мотт (іт.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. мотто — МО́ТТО, невідм., с. Дотепний вислів, афоризм, що вживається як епіграф на початку книжки або розділу.  Словник української мови в 11 томах