нанизу
НАНИЗУ – НА НИЗУ
Нанизу, присл. Внизу. Сула вилася нанизу срібною стрічкою по зелених лугах (І.Нечуй-Левицький); Він чув там нанизу крик Мотрі... (Панас Мирний).
На низу, ім. з прийм. [Мар’яна:] А куди ж вони пішли? [Захар:] На гору поплентались. [Мар’яна:] Ну що ж... а ми будемо на низу! (Я.Мамонтов); На низу темним кущем стояли верби, а на гору п’явся густий терен (П.Панч); Невесело було ці дні на Низу (М.Лазорський).
Словник-довідник з українського літературного слововживання