результант

А. Алгебричний вираз, який застосовують, знаходячи спільні розв’язки двох або кількох рівнянь, кратні корені рівняння з одним невідомим тощо.

Значення в інших словниках

1. результант — результа́нт іменник чоловічого роду в алгебрі  Орфографічний словник української мови
2. результант — -а, ч. Алгебраїчний вираз, який застосовують, знаходячи спільні розв'язки двох або кількох рівнянь, кратні корені рівняння з одним невідомим тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. результант — РЕЗУЛЬТА́НТ, а, ч., мат. Алгебричний вираз, що вживається при розв'язанні систем алгебричних рівнянь.  Словник української мови у 20 томах
4. результант — результа́нт [від лат. resultans (resultantis) – той, що відображує] алгебричний вираз, який застосовують, знаходячи спільні розв’язки двох або кількох рівнянь, кратні корені рівняння з одним невідомим тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука