Літературне слововживання

станін

СТАНІН – СТАНІТ

Станін, -у. Мінерал сталево-сірого кольору; руда олова.

Станіт, -у. Сіль олов’яної кислоти.

Словник-довідник з українського літературного слововживання

Значення в інших словниках

  1. станін — стані́н іменник чоловічого роду мінерал  Орфографічний словник української мови
  2. станін — СТАНІ́Н, у, ч., спец. Мінерал, що складається з олова, заліза та міді, який мвє сталево-сірий колір із зеленкуватим відтінком; // Руда для видобутку олова.  Словник української мови у 20 томах
  3. станін — -у, ч. Олов'яний колчедан – мінерал класу сульфідів та їхніх аналогів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. станін — стані́н (від лат. stannum – олово) мінерал класу сульфідів, сталево-сірого кольору з зеленуватим відтінком. Руда олова.  Словник іншомовних слів Мельничука