тварина

ТВАРИНА – ЗВІР

Тварина. Будь-яка істота на відміну від рослини чи людини, а також переносно – про люту, жорстоку людину.

Звір, -а. Дика (звичайно хижа) тварина, а також переносно – про люту, жорстоку людину.

Значення в інших словниках

1. тварина — (істота на противагу людині чи рослині) скотина, худобина, звір, (грубо) звірюка, р. створіння.  Словник синонімів Полюги
2. тварина — твари́на іменник жіночого роду, істота одна істота тварина́ іменник жіночого роду тварини збірн.  Орфографічний словник української мови
3. тварина — Худобина, скотиняка, д. животина, (безсловесна) німина, п! СКОТИНА; (хижа) ЗВІР; (хто) Л. тварюка; тваринка, зб. (усе живе) тварина.  Словник синонімів Караванського
4. тварина — ТВАРИ́НА, и, ж. 1. Будь-яка істота на відміну від рослини чи людини. Так орел, осягши скельної вершини, Дивиться зневажно на малі тварини! (Я.  Словник української мови у 20 томах
5. тварина — I твар`ина-и, ж. 1》 Будь-яка істота на відміну від рослини чи людини. || Худоба, звір і т. ін.; ссавець. Свійські тварини — приручені, не дикі звірі та птахи, що живуть у домашніх умовах і служать людині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. тварина — НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл.  Словник синонімів української мови
7. тварина — Твари́на, -ни; -ри́ни, -ри́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. тварина — ТВАРИ́НА, и, ж. 1. Будь-яка істота на відміну від рослини чи людини. Так орел, осягши скельної вершини, Дивиться зневажно на малі тварини! (Щог., Поезії, 1958, 273); Всяка тварина мав свою обережність щодо життя (Горький, Життя К. Самгіна, перекл.  Словник української мови в 11 томах
9. тварина — Твари́на, -ни ж. Одно живое существо. Шейк. ум. тваринка, твари́нонька, твари́ночка. --------------- Тварина, -ни ж. соб. отъ тварь 1.  Словник української мови Грінченка