ціанід

ЦІАНІД – ЦІАНІН

Ціанід, -у. Сіль ціанисто-водневої (синильної) кислоти, яку застосовують в гальванопластиці, при видобуванні золота й срібла з руд.

Ціанін, -у. Органічна сполука, барвник яскравого й чистого кольору, який застосовують у кольоровій фотографії.

Значення в інших словниках

1. ціанід — ціані́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ціанід — ЦІАНІ́Д, у, ч. Дуже отруйна сіль ціановодневої кислоти, що легко розчиняється у воді і застосовується при добуванні золота й срібла з руд, в органічному синтезі і т. ін. Солі синильної кислоти називаються ціанистими металами, або ціанідами (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. ціанід — -у, ч. Дуже отруйна сіль ціанистоводневої кислоти, що легко розчиняється у воді та застосовується при добуванні золота й срібла з руд, в органічному синтезі, золоченні, срібленні контактів, кольоровому анодуванні тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ціанід — ЦІАНІ́Д, у, ч. Дуже отруйна сіль ціанистоводневої кислоти, що легко розчиняється у воді і застосовується при добуванні золота й срібла з руд, в органічному синтезі і т. ін. Солі синильної кислоти називаються ціанистими металами, або ціанідами (Заг. хімія, 1955, 396).  Словник української мови в 11 томах