АРХАНГЕЛЬСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ

АРХА́НГЕЛЬСЬКЕ ЄВА́НГЕЛІЄ

• АРХАНГЕЛЬСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ

- пам'ятка старослов'ян. мови давньорус. редакції, а також давньорус. книжкового мистецтва. У найдавнішій (першій) частині зазначено дату створення — 1092 та ім'я писця — Мичко. А. є. привезене з Архангельська (звідки й назва) й куплене в Москві 1877. Написане на пергамені уставом. Оздоблене заставками й ініціалами. Крім спільних східнослов'ян. рис

[напр., повноголосся, у, ю замість юса великого; ж, ч замість жд, шт (щ)   , дієслівне закінчення — ть тощо], у пам'ятці відбилися деякі південнорус. звукові особливості (напр., и   , що походить з Ђ), які згодом стали характерні для укр. мови. У 1912 А. є. видано в Москві способом кольорової фотоцинкографії з імітацією зовн. вигляду старовинної книги. Мову А. є. досліджували П. О. Бузук ("Про мову найдавнішої української євангелії", 1927) та ін. Зберігається в Держ. бібліотеці СРСР ім. B. І. Леніна в Москві.   ♦ Вид.: Архангельское евангелие 1092 года. М., 1912.В. В. Німчук.