БЄЛІНСЬКИЙ Віссаріон Григорович

БЄЛІ́НСЬКИЙ Віссаріон Григорович

• БЄЛІНСЬКИЙ Віссаріон Григорович

[20.V (1.VI) 1811, м. Свеаборг — 26.V (7.VI) 1848, Петербург]

- рос. революц. демократ, літ. критик, філософ, публіцист. Основоположник рос. реалістичної естетики і літ. критики. В 1829 — 32 навчався в Моск. ун-ті. З 1833 — співробітник журн. "Телескоп", 1836 — 39 — редагував журн. "Московский наблюдатель". У 1839 переїхав до Петербурга, де очолив літ.-критичний відділ журн. "Отечественные записки". В 1847 перейшов у журн. "Современник", став його ідейним керівником. За визначенням В. І. Леніна, Б. був "попередником цілковитого витіснення дворян різночинцями в нашому визвольному русі" (Повне зібр. творів, т. 25, с. 90). Протягом недовгого творчого шляху Б. пройшов складну еволюцію від ідеалізму до матеріалізму, від просвітительства і романтичної антикріпосницької опозиційності до усвідомленого революц. демократизму. Утверджував ідеї об'єктивної закономірності суспільного прогресу, необхідність боротьби за соціально справедливе суспільство. Його "Лист до Гоголя" (1847), за словами В. і. Леніна, "підбивав підсумок літературній діяльності Бєлінського, був одним з найкращих творів безцензурної демократичної преси" (там же, с. 91). Прихильник діалектики Гегеля, Б. вірив у безконечні можливості розвитку реального світу. Історизм у підході до явищ духовного життя особливо яскраво виявився у його літ.-критичній діяльності, пафос якої полягав у відстоюванні реалізму, соціально-перетворюючої ролі л-ри і мист-ва. Естетич. погляди Б. найбільш виразно виявились у статтях "Про російську повість і повісті п. Гоголя („Арабески" і „Миргород")" (1835), "Ідея мистецтва" (1841), "Розмова про критику" (1842), "Твори Олександра Пушкіна" (1843 — 46), "Погляд на російську літературу 1846 року" (1846), "Погляд на російську літературу 1847 року" (1848). Завдання л-ри бачив у відображенні дійсності в її типових визначальних рисах. Виступав проти теор. концепцій слов'янофілів і лібералів-західників, був теоретиком і захисником сатирично-викривального напряму, принципів натуральної школи у вітчизн. л-рі. Широтою інтересів, теор. глибиною позначені виступи Б. з питань фольклору, театру, педагогіки, зарубіж. л-ри. Вважаючи нар. поезію найвищим естетичним виявом раннього істор. життя народу, Б. надавав їй великого значення у формуванні ідей народності, самобутності й демократизму в л-рі. Виходячи з цих позицій, позитивно оцінював твори І. Котляревського, М. Костомарова, Л. Боровиковського, А. Метлинського, О. Бодянського. Про "Малоросійські повісті" Г. Квітки-Основ'яненка писав, що вони відзначаються високою літ. вартістю, яка походить від оригінальності предмету й оригінальності таланту, чудовою назвав його повість "Маруся". Підтримував тенденції реалістичного зображення життя в дусі натуральної школи у творчості Є. Гребінки. Критикуючи намагання деяких укр. письменників уникати актуальних проблем, замикатися в колі тем з патріарх. минулого, Б. водночас неправильно оцінював деякі прогресивні явища укр. л-ри, зокрема поему "Гайдамаки" ("Отечественные записки", 1842, № 5) та антисамодержавну сатир. поему "Сон" Т. Шевченка (лист до П. Анненкова в грудні 1877). І. Франко висловлював думку, що крит. замітка Б. про поему "Гайдамаки", "хоч побіжна, та не зовсім справедлива, мала значний вплив на Шевченка, охолодила його козацький патріотизм а звернула його в напрямі, рівнобіжнім до думок Бєлінського, — патріотизму на основі чисто людській і соціальній" (Зібр. тв. у 50 томах, т. 49, с. 139). У рецензіях на альманахи "Ластівка", "Сніп" і "Молодик" Б. дійшов помилкового висновку про відсутність істор. перспективи для розвитку укр. л-ри. В 1846 Б. разом з М. Щепкіним подорожував по Україні, відвідав Харків, Миколаїв, Херсон, Одесу, Крим.

♦ Тв.: Полное собрание сочинений, т. 1 — 13. М., 1953 — 59; Собрание сочинений, т. 1 — 9. М., 1976 — 82; Укр. перекл. — Вибрані філософські твори, т. 1 — 2. К., 1948 — 50; Літературно-критичні статті. К., 1953.

■ Літ.: Оксман Ю. Летопись жизни и творчества В. Г. Белинского. М., 1958; Франко І. Я. [Перша передмова до перекладу "Фауста" Й.-В. Гете]. В кн.: Франко І. Я. Зібрання творів, т. 26. К., 1980; Франко І. Лист до О. М. Пипіна від 23 січня 1888 р. В кн.: Франко І. Я. Зібрання творів, т. 49. К., 1986; Волинський П. К. Теоретична боротьба в українській літературі (перша половина XIX ст.). К., 1959; Шаблиовский Е. С. Т. Шевченко и русские революционные демократи. 1858 — 1861. М., 1962; Басс І. І. В. Г. Бєлінський і українська література 30 — 40-х років XIX ст. К., 1963; Федченко П. М. Літературна критика на Україні першої половини XIX ст. К., 1982; Шубравський В. Є. Шевченко в оцінці Бєлінського: припущення і дійсність. "Українська мова і література в школі", 1988, № 3.

Я. М. Федченко.